- приплентач
- -а, ч., розм.Те саме, що приблуда. || Той, хто прийшов звідки-небудь (несхвально).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
приплентач — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
бродяга — (бездома, зубожіла людина, яка не має постійного місця мешкання), мандрьоха, волоцюга, приплентач, галайда, швендя, пройдисвіт, приблуда, приблудько, поволока, бурлака, тягака, циганюка, забіга … Словник синонімів української мови
приблуда — 1) (зайшла людина, що випадково опинилася де н., пристала до когось), зайда, захожий, заблуд[к]а, заброда, заволока, приблудько, приходько, приплентач; потерча (загублена / взагалі чужа дитина, що пристала до когось) 2) див. бродяга … Словник синонімів української мови